- відбити
- выража́ть, нати́скивать, отбива́ть, отдава́ть, отража́ть, отти́скивать
Українсько-російський політехнічний словник. 2013.
відбити
Смотреть что такое "відбити" в других словарях:
відбити — див. відбивати … Український тлумачний словник
підбити — див. підбивати … Український тлумачний словник
відбити — див. відбивати … Словник синонімів української мови
відбити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
підбити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
відбитий — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відбити. || відби/то, безос. присудк. сл. || у знач. прикм … Український тлумачний словник
відбілений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відбити … Український тлумачний словник
відвичити — чу, чиш, док., діал. Відучити, відбити охоту до чогось … Український тлумачний словник
відлюбити — юблю/, ю/биш, док. 1) Зазнавши почуття любові, стати нездатним покохати знову; перестати любити. 2) Відбити в когось коханого (кохану) … Український тлумачний словник
відпарирувати — ую, уєш, док., перех. 1) У фехтуванні – відбити удар. 2) перен., рідко. Відповісти гостро, дотепно на докір, образу тощо … Український тлумачний словник
відсаджувати — ую, уєш, недок., відсади/ти, аджу/, а/диш, док., перех. 1) Пересаджувати кого небудь на якусь відстань від кого , чого небудь. 2) Пересаджувати в інше місце рослини, що ростуть надто близько одна від одної, частину куща, кореневища. 3) тільки док … Український тлумачний словник
